У місті Запоріжжя місцева влада вирішила закрити один з місцевих пологових будинків та звільнити весь персонал.
Наразі будь-які дії з “оптимізації” медичних закладів на прифронтових територіях заборонені, проте саме в Запоріжжі відбулось скандальне закриття онкоцентру, обмеження виплат тубдиспансеру, а також зазначений кейс з пологовим будинком №9.
Проте медикам вдалося відстояти своє право на працю та право пацієнтів отримувати якісну медичну допомогу. Медичний рух “Будь як Ніна” підтримав активну профспілку пологового будинку, яка пішла проти волі можновладців.
Про свій досвід боротьби розповів завідувач пологовим відділенням Євген Аверченко.
За його словами, пологовий будинок не був дотаційним та завдяки достатній кількості пацієнтів був на самозабезпечені.
Але почалася війна і з червня місяця 2022 року нас почали закривати. Міський департамент завітав на територію полого будинку з папірцем в руці про те, що всі працівники мають бути звільнені, — каже лікар.
За його словами, не було жодного штатного розпису, який би підтвердив переведення персоналу в інший медзаклад, актів про передачу майна чи будь-яких інших документів. Напередодні також міська влада зняла попередню директорку Комарову Олену Володимирівну.
Без попередження. Це було так некрасиво. Вона заслужений лікар України, має нагороди. Виходить на роботу, а лежить наказ що її вже звільнені. А в січні 2023 року до нас приходить новий директор. Він збирає колектив і в очі нам каже: “Я прийшов, щоб вас ліквідовувати, ви тут працювати не будете”, — зазначає лікар.
Персонал не погодився з таким ультиматумом та вирішив захищати свої права в суді. У відповідь міська влада почала запрошувати на територію пологового будинку представників інших медичних закладів та пропонувати їм його приміщення. Однак оскільки пологовий будинок неможливо швидко та дешево переобладнати під інші потреби, від цієї ідеї незабаром відмовились.
Паралельно з тим, як тривали судові засідання, міська влада відмовилась фінансувати заклад і намагалась зменшити потік пацієнтів до пологового будинку №9. Зрештою 6 місяців персонал був без зарплатні.
З червня 2022-го року міська влада в усній формі заборонила швидкі допомоги возити сюди пацієнтів. Є відео, де пацієнти обурюються через це. А в 2024 році у нас забрали дофінансування. Ми все одно робимо операції, ми приймаємо пологи, ми працюємо на своїх робочих місцях, ми закриваємо всі пости, ми функціонуємо як повноцінний пологи будинок, але люди не отримують зарплатні. Місяць, другий, третій, а на четвертий місяць люди вже почали не витримувати, — каже Євген.
Попри те, що вони виграли два перші суди, апеляція стала на сторону міської влади. Проте розголос та активні дії персоналу змусили її все ж переглянути рішення.
В червні місяці нам виплатили все. Ми отримали все. Але ми втратили членів колективу. З 240 чоловік лишилось 160, – зазначає лікар.
Проте, за його словами, персонал, який лишився, може бути в впевнений в тому, що робочі місця будуть збережені.
Зараз працюємо один на два пости. Але з посмішками та вірою в те, що ми переможемо, — підкреслює він.
За його словами, злиття їхнього пологового будинку №9, пологового будинку № 4 та міської лікарні №9 все ж відбудеться. Проте на цей раз чітко відомим є штатний розпис та гарантія працевлаштування.
Ми зберегли всіх людей, всі будуть працевлаштовані. Вони не залишаться без своєї зарплатні, без своєї пенсії. Якби це було як 2 роки тому, то нас би просто знищили й люди б опинились на дворі, — наголошує лікар.
Він підкреслює, що хоча кількість пологів впала через війну й міграцію, однак масово скорочувати пологові будинки є вкрай неправильним кроком.
Це фахівці, яких виховують і вчать все життя. В нас суспільство вкладає дуже великі гроші й потім ми це вертаємо своїм пацієнтам. Цим скороченням вони нищать цей висококваліфікований потенціал. Буде перемога, повернуться наші жінки, ми будемо відбудовуватися, будемо народжувати. Скільки таких було витків історії. В 1991-му був спад народжуваності, а потім дівчата пішли народжувати. Я памʼятаю як у 2007 році приймав 25 пологів за добу. Все це було, — каже Євген.
Він також подякував руху “Будь як Ніна” з підтримку.
Ви натхнення нам надали, дали зрозуміти, що у нас все вийде. (Голова руху, — ред.) Оксана Слободяна радила, щоб ми йшли за межі Запоріжжя. І ми написали всім кому могли. Воно дійшло до кульмінації в травні, — зазначив він.