Як деражнянські медики борються за право на гідну оплату праці

На Хмельниччині відстоювання права на оплату праці для персоналу міської лікарні після багатомісячного листування з директором вийшло на публічний рівень та ознаменувалося низкою успіхів.

Цьому сприяло наполегливе використання всіх доступних способів захисту. 

17.07.2024 р. Відділення Національної служби посередництва і примирення в Хмельницькій області взяло на облік конфліктну ситуації на комунальному некомерційному підприємстві «Деражнянська міська багатопрофільна лікарня» Деражнянської міської ради, провівши моніторинг стану соціально-трудових відносин. Конфліктна ситуація викликана зміною істотних умов праці найманих працівників. Цьому передувала зустріч голови профспілки, медсестри Русланою Мазуренок та головою Ради трудового колективу, лікаркою Іриною Стаховою з керівницею Відділення Сніжаною Паюк. Відповідне повідомлення опубліковано на сайті НСПП.

Напружена ситуація на підприємстві склалася внаслідок систематичного видання директором Олександром Королюком рішень про погіршення істотних умов праці, не радячись зі стороною працівників. Зокрема, у лютому 2024 року було видано наказ про зміни в організації виробництва і праці, а в подальшому регулярно видавалися накази про переведення окремих працюючих на неповний робочий час (0,5 або 0,75 ставки). При цьому дані рішення не погоджувалися ані з Радою трудового колективу, ані з Первинною профспілковою організацією працівників КНП «Деражнянська МБЛ» Профспілки медичних працівників та працівників медичної галузі, як того вимагали чинний Колективний договір та законодавство. Проблеми з фінансуванням закладу керівник намагався вирішити за рахунок найменш оплачуваної частини персоналу – санітарок і медсестер. Однак сміливі уповноважені представниці працівників опонували практично кожному кроку.

У лютому 2024 р. роботодавець видав Наказ «Про зміну істотних умов праці в організації роботи КНП «Деражнянська МБЛ» від 15.02.2024р. № 28 [РТК та Профспілка зверталися з поданнями про скасування цього наказу]. У подальшому було видано Наказ «Про переведення та зміну істотних умов праці працівників консультативно-діагностичного центру» від 15.02.2024 р. № 39, яким передбачалося з 19.02.2024 р. по 30.04.2024 р. встановити неповний робочий час для 16 працівниць. Адміністрацією не пропонувалося провести консультації з РТК з цього приводу.

У подальшому дія зазначених обмежень фактично продовжувалася, адже директором видавалися:

  • Наказ від 23.04.2024 р. № 81 – про встановлення неповного робочого часу для 12 працівниць протягом травня;
  • Наказ від 31.05.2024 р. № 119 – встановлення неповного робочого часу для 4-ох медсестер упродовж червня [РТК та Профспілка зверталися з поданням про скасування цього наказу].

[ПОДАННЯ РТК В ПДФ]

Вимога скасувати зазначені накази адміністрації випливала з того, що роботодавцем при їх виданні було прямо порушено пункти Колективного договору, які зобов’язують Роботодавця погоджувати із РТК:

– зміни або запровадження нового режиму роботи в Закладі або в окремих підрозділах, для категорій чи окремих працівників (п.3.8);

– зміну істотних умов у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці у бік їх погіршення (п.4.19);

– локальні акти з питань, що є предметом Колективного договору (Розділ VII «Гарантії діяльності РТК» Колективного договору).

Також директор має забезпечити право представників РТК разом з ним вирішувати питання оплати праці працівників закладу (п.7.12) та питання робочого часу (п.7.13).

Що стосується гарантій профспілки, то стаття 247 Кодексу законів про працю України зобов’язує роботодавця вирішувати разом з виборним профспілковим органом питання оплати праці та робочого часу.

Звичайно, справжніх консультацій між роботодавцем і представниками працівників до видання наказів не відбувалося, а у відповідь на подання надходили коротенькі відписки.

Важливо, що на липень накази про неповний робочий час вже не видавалися, що можна вважати частковою перемогою медсестер, зумовленою їх наполегливістю! Крім того, на підприємстві не було зупинено дію окремих положень колективного договору на період дії воєнного стану, хоча у лютому 2024 року директор звернувся з проханням погодити таке зупинення.

Разом з тим зберігає свою чинність наказ від 15.02.2024 № 28, який може в будь-який момент стати підставою для зміни істотних умов праці окремим працівницям. І власне через його існування представниці колективу звернулися до Відділення НСПП.

У ході ухвалення цих наказів директорові довелося вдаватися до сумнівних дій, які спотворювали волевиявлення трудового колективу. Зокрема, в якості обгрунтування легітимності Наказу № 28 керівником наводився т.зв. Протокол спільної наради між адміністрацією лікарні, профспілковим комітетом та радою трудового колективу (далі – Протокол). Мало того, що цей документ не містив підписів голови і секретаря спільної наради, він ще й датувався 08.02.2023 року, тобто за рік до видання наказів. Суть протоколу зводиться до наступного: «Запропонували: провести необхідні заходи по змінах в організації роботи, зокрема, режиму роботи, встановленню неповного робочого дня, розміру оплати праці, штатній структурі, скороченню штатних посад та працівників на певний термін». Ця фраза позбавлена визначеності, адже неясно, хто саме запропонував таку ініціативу, хто з присутніх за неї проголосував і на який саме «певний» термін зміни запроваджуються. Позиція голів РТК та Профспілки стосовно перспективи змін істотних умов праці взагалі не відображена.

Такі дії могли лише посилити напругу серед персоналу лікарні. Звичайно, увесь цей фактаж не міг не зацікавити керівництво Відділення НСПП, тому воно і вирішило взяти на облік конфліктну ситуацію на підприємстві.

«Ця історія доводить, що при наявності згуртованого колективу передбачені законом гарантії діють в інтересах працівників та змушують адміністрацію утримуватися від явної сваволі. Досвід боротьби Деражнянських медиків за оплату в розмірі повної ставки заслуговує популяризації та доводить, що опиратися можна навіть в умовах недофінансування вітчизняної медицини. Разом з тим, це ілюструє, на які порушення принципів соціального діалогу, готові йти керівники медичних установ, щоб продавити свою волю», – заявив юрист ГО «Соціальний рух» Віталій Дудін, який допомагає медикам.