До складу Медичного руху входить ряд незалежних профспілок, які захищають медиків на робочих місцях і не бояться конфліктів з керівництвом чи місцевою владою. Їхній досвід має стати прикладом для наслідування.
Наразі осередки є на Львівщині, Хмельниччині, Полтавщині та Чернігівщині. Більшість лідерів та лідерок профспілок увійшли до нового складу Ради Медруху. Вони розповіли про свою боротьбу, перемоги та плани.
Руслана Мазуренок, Деражня, Хмельницька область
Наша Первинна профспілкова організація працівників комунального некомерційного підприємства «Деражнянська міська багатопрофільна лікарня» створена 14 липня 2023 року. На сьогодні налічує 35 людей. Члени профспілки є у всіх відділеннях, вона об’єднує лікарів, медичних сестер та молодших медичних сестер.
Був момент в житті лікарні, коли виявили, що директор захотів прописати собі премію в колективному договорі в розмірі трьох посадових окладів. Коли в нього не вийшло, він почав порушувати умови колективного договору та переводити персонал на неповний робочий день. Тоді ми почали шукати допомогу, знайшли Фейсбуку «Медичного Руху Будь як Ніна» та звернулись до них. Їхні активістки приїхали в наше місто, надали багато порад та консультацію юриста. За порадою дівчат ми вирішили створити свою незалежну профспілку, але директор був дуже незадоволений цим. На кожній нараді обговорювалось створення профспілки як щось погане і проти нього особисто.
Місцева влада, якій належить лікарня, не хоче бачити, що некомпетентність директора руйнує лікарню. Але постійні звернення та вимоги все ж мають ефект. Торік працівникам повернули допомогу на оздоровлення, в цьому році вдалось зупинити переведення медсестер та молодшого медперсоналу на неповний робочий день. Також можна вважати досягненням допомогу зі зверненням в Держпрацю лікарю, якому не платили за чергування вдома. Після перевірки було виявлено порушення і направлено позов в суд.
Наш план-максимум — стати підписантами в наступному році нового колективного договору, згуртувати колектив, щоб 90% працівників стали членами профспілки, змусити місцеву владу зреагувати на некомпетентність директора, щоб лікарня могла розвиватися, а не котитися на швидкості в прірву.
Ольга Лисовець, Ніжин, Чернігівська область
Наша Первинна профспілкова організація Ніжинської міської центральній лікарні ім. Миколи Галицького утворилась у жовтні 2023 року, наразі налічує 10 активісток. Це медсестри з різних відділень.
Профспілка утворилась, бо планувались масові скорочення в лікарні. Але нам вдалось відстояти колектив. Я створила групу в Вайбері, де ми обговорювали цю проблему, пізніше найактивніші прийшли на збори. Ми мали конфлікти з попередньою адміністрацією, яка планувала масові звільнення. Натомість звільнилось саме керівництво. Нова виконувачка обов’язків директора почула нас, додала мене до активу, який приймає участь в вирішеннях питань лікарні. І тепер на нашу думку зважають
Загалом ми хочемо показувати, що маємо власне бачення та бажаємо спільно розвивати свій заклад, щоб він був спроможний. Наприклад, доцільно зараз взяти штатного працівника у якості психолога. Ми щодня працюємо з людьми й бачимо, що зараз практично в кожного хворого психологічні проблеми.
Олексій Чуприна, Миргород, Полтавська область
Очолювана мною Альтернативна профспілка медичних працівників міста Миргорода була заснована у січні 2021 року. До неї входить 35 людей, переважно хірургічне відділення лікарні, де я працюю. Медики з інших відділень зазнають пресинг, тому поки не доєднуються.
Причиною створення незалежної профспілки стало обурення від того, що офіційна профспілка медзакладу не реагувала на масові скорочення персоналу. Під гучні заяви про покращення медицини, шлях до європейських стандартів та піклування про інтереси медиків людей викидали на вулицю. Від місцевої влади, очільників міста, допомоги очікувати також не мало сенсу. Тож довелося брати справу у свої руки. Наразі попри всі урізання, моїх членів профспілки не скоротили.
Оксана Сьорак, місто Львів
Первинну профспілкову організацію працівників «Центру ендокринологічного здоров’я населення» ми зареєстрували в червні 2023 року. Нас четверо в профспілці, ми лаборантки.
Нас було приєднано до іншої лікарні й спершу весь персонал мав перейти туди шляхом переведення. Однак директор вирішив, що він всіх звільнить, а потім знову прийме на робоче місце. Ми четверо пішли шляхом переводу і не звільнялися. Але це тривало півтора місяця і за цей час нам не платили зарплату, хоча ми ходили на роботу. І коли справа майже дійшла до суду директор вирішив, що краще нам все ж заплатити, ніж судитися.
З однієї сторони директор почав на нас косо дивитись. А з іншої, з нами почали рахуватись, бо зрозуміли що ми можемо за себе заступитись. Раніше нам ніколи не давали колективний договір на ознайомлення, а тепер надають його для узгодження. Я розумію, що нас мало і ми не вплинемо на рішення, але ми вже нарешті знаємо свої права. Якби було більше людей в профспілці, то ми б мали перевагу. Хоча навіть представник лояльної до директора профспілки сказав: “Їх мало, але вони дуже міцні”.
Також профспілкові організації, що входять до Медруху, є в місті Шостка Чернігівської області, тау ряді медзакладів Львівщини.
За умов, коли відбуваються масові скорочення персоналу та закриття лікарень, а медсестри не мають чітких норм по навантаження і працюють за трьох, профспілка стає чи не єдиним способом захисту. Медичний рух готовий надати всю юридичну, медійну та іншу допомогу медикам, які не побояться піднятись на боротьбу за свої права.