В Україні за час повномасштабної війни суттєво погіршилися показники здоров’я вагітних та породіль.
За даними Фонду ООН у галузі народонаселення (UNFPA), у 2023–2024 роках рівень материнської смертності зріс майже на 40% — з 18,9 до 25,9 випадків на 100 тисяч живонароджених.
Про це пише Українська правда з посиланням на France24 з посиланням на Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA).
Попри зменшення кількості новонароджених, зросла частка важких ускладнень: випадки розриву матки збільшилися на 44%, гіпертонії — на 12%. Рівень кесаревих розтинів залишається одним із найвищих у Європі.
Наш аналіз показує різке погіршення стану здоров’я матерів по всій Україні. Це не абстрактна статистика, а реальні жінки, які живуть у постійному стресі. Система охорони здоров’я працює під атаками, — заявила директорка UNFPA у Східній Європі Флоренс Бауер.
Фонд також нагадав, що з початку вторгнення росіяни пошкодили або зруйнували понад 80 пологових будинків і неонатальних центрів, а загалом під удар потрапили більш ніж 2 760 медичних закладів. Останній удар — пошкодження пологового будинку в Херсоні 4 грудня. За словами Бауер, такі атаки «змушують жінок народжувати у дедалі небезпечніших умовах», хоча міжнародне гуманітарне право прямо забороняє атаки на медичні установи та персонал.
Паралельно з воєнними загрозами, в Україні скорочується кількість пологових будинків та відділень, що отримують фінансування від Національної служби здоров’я України. Як показало дослідження Медичного Руху «Будь як Ми» «ОДНА ЗА ТРЬОХ: ЯК ПРАЦЮЮТЬ УКРАЇНСЬКІ МЕДСЕСТРИ» (2025), за два роки ця мережа зменшилася на чверть: з 346 закладів наприкінці 2022 року до 259 у 2024-му. Головна причина — підвищення порогу мінімальної кількості пологів, необхідних для отримання держоплати.
У 2022 році норма становила 75 пологів за пів року, у 2023-му її через війну тимчасово знизили до 38, але вже у 2024-му повернули до 85. З 2025 року вимогу підвищать до 100 пологів за шість місяців. Заклади, які не дотягують до цього показника, не отримують оплату за пологи від НСЗУ.
Скорочення фінансування змусило лікарні урізати витрати, що позначилось на умовах роботи персоналу — насамперед медсестер та акушерок. Дослідження «ОДНА ЗА ТРЬОХ» описує випадок медсестри передпенсійного віку з великого районного центру, яка отримує мінімальну зарплату — 6700 грн «на руки» — й змушена самотужки допомагати дітям та породіллям одразу на трьох поверхах. Це створює серйозні ризики для пацієнтів, стан яких може різко й непередбачувано погіршитися.
Ми мусимо залишати жінкам робочий телефон, тому що ми не на одному етаже. Це новонароджені дітки… Я просто не розумію адміністрацію, яка до цього допустила, тому що, не дай Бог, якась ситуація неприятна, некрасіва, — і медсестра просто не поспіє, наприклад, з п’ятого добіжать на перший або навпаки, — розповіла медсестра.
За її словами, персоналу настільки мало, що її інколи навіть залучають до роботи в дитячій реанімації, де потрібні спеціальні навички, яких ця медсестра не має. Під час дослідження медики з інших регіонів також розповіли про схожі випадки.
Статистика зростання материнської смертності, наведена ООН, передусім пов’язана з російською агресією. До повномасштабного вторгнення вона з кожним роком, за вийнятком піку пандемії в 2020-му, зменшувалась. Однак в умовах війни рішення про скорочення фінансування мережі пологових будинків, замість їхньої підтримки, могло також вплинути на погіршення ситуації.