21-22 червня в Києві в офісі ГО «Соціальний Рух» відбулась міжнародна зустріч профспілок на тему «Трудові відносини та соціальні проблеми в Україні під час війни».
На зустрічі були незалежні профспілки України, Польщі та Франції, які представляють працівників охорони здоров’я та соціальної допомоги, освіти, залізничного транспорту, а також студентів: «Медичний Рух “Будь як Ми”», (Україна), Профспілка працівників охорони здоров’я та соціальної допомоги (SUD Sante Sociaux, Франція), Inicjatywa Pracownicza (Польща), студентська профспілка «Пряма дія» (Україна), Незалежна профспілка залізничників (Україна) та Профспілка працівників залізничного транспорту (SUD Rail, Франція), а також італійських, шведських та бразильських профспілок онлайн.
У ході зустрічі обговорювали умови та організацію праці у наших країнах, а також умови навчання та соціальне положення студентів. Обговорили подальші плани міжнародного співробітництва окремих секторів у профспілках.
Делегатки від МедРуху Руслана Мазуренок та Антоніна Шацило в перший день заходу зазначили, що «Будь Як Ми» виступає важливим голосом медичної спільноти у боротьбі за гідні умови праці, справедливу оплату та визнання професійної діяльності медиків.
Діяльність організації спрямована на системні зміни, що допомагають зберегти та повернути кваліфікованих фахівців в українську медицину, — підкреслила Руслана.
Активістки розповіли історію виникнення: у 2019 році, як реакція на системні порушення в медицині — надмірне навантаження, низьку зарплатню та ігнорування прав медпрацівників. І на сьогодні ініціатива з невеликого протесту перетворилася на потужну організацію, яка ефективно представляє інтереси українських медиків за кордоном, вибудовуючи партнерства з міжнародними фондами, урядами та правозахисними структурами. Вони навели у своїй презентації кілька прикладів:
- в Європарламенті в рамках заходу «In Solidarity with Ukraine»;
- на конференціях, організованих знаковими французькими профспілками CGT, Solidaires та F.S.U.;
- на профспілковому конгресі UNI у Філадельфії з міністеркою праці США;
- «Страйкова конференція» в Берлінському технічному університеті.
Наразі МедРух активно проводить тренінги, семінари та кампанії, які підвищують обізнаність щодо прав медпрацівників, профілактики вигорання, важливості ментального здоров’я та ролі медиків у суспільстві та змінює уявлення про жінку в медицині як про пасивну учасницю — натомість демонструють лідерство, професіоналізм і силу солідарності.
Наступного дня відбулись обговорення основних викликів та проблем в галузях та для діяльності профспілок і громадських рухів.
Представниці Мед Руху розповіли про основні проблеми в галузі:
- Недостатнє фінансування галузі: Державне фінансування медичної системи залишається обмеженим, що впливає на зарплати медиків, матеріально-технічну базу лікарень та доступність якісної медичної допомоги.
- Нерівномірний доступ до медичних послуг: Жителі невеликих міст та сільської місцевості чи прифронтових регіонів часто мають гірший доступ до якісної медичної допомоги, аніж мешканці великих міст.
- Міграція медичних кадрів: Через низькі зарплати та складні умови праці багато медиків виїжджають за кордон, особливо молоді спеціалісти.
- Психологічне навантаження та вигорання медиків: Пандемія COVID-19 і повномасштабна війна значно виснажили персонал, що знижує якість обслуговування і мотивацію залишатися в професії.
- Оптимізація або скорочення: Під гаслом “оптимізації медичної мережі” у багатьох селах і малих містах були закриті чи перепрофільовані лікарні. Це часто призводило до повної втрати доступу до стаціонарної медичної допомоги в радіусі десятків кілометрів.
- Зменшення ліжкового фонду: Багато закладів втрачають фінансування через нову модель контрактування з НСЗУ. Якщо кількість пацієнтів недостатня — фінансування урізається, і лікарня фактично не може функціонувати.
- Соціальна напруга: Закриття медичних закладів викликає обурення серед місцевого
Нинішня децентралізація дала всі повноваження вести директорам лікарень господарчі справи беззвітно МОЗу і безкарно, в пріоритеті маючи лише економічні показники та нівелюючи людський фактор. Звідси й скорочення кількості медичних працівників (одна за трьох), а від того — закриття державних лікарень і збільшення приватних медичних закладів. Наша ціль — захист медичної сестри в цих жорнах, — підкреслила Антоніна.
Щодо основних викликів для профспілок та громадських рухів, були виділені такі:
- Війна та нестабільність: Руйнування робочих місць і скорочення штатів, переміщення працівників, міграція, втрата контактів. Важко забезпечити захист прав у зоні бойових дій, обмеження протестної активності під час воєнного стану.
- Обмеження від влади: Прийняття законів, які послаблюють роль профспілок, скасовують або звужують колективні гарантії. Обмеження у сфері колективних переговорів.
- Низька довіра до профспілкового руху: Стереотипи про «радянські» профспілки та пасивність частини старих профспілкових структур. Відсутність помітних перемог або конкретного впливу. Молодь рідко вступає до профспілок. Люди не бачать реальних переваг членства. Страх у працівників відкрито заявляти про членство.
- Відсутність системної міжнародної підтримки: Не всі українські профспілки інтегровані в європейські структури, як наслідок недостатнє використання можливостей для солідарності.
В ході розмови було озвучено побажання щодо демократизації Міністерства охорони здоров’я, а саме більше відкритості у прийнятті рішень:
МОЗ має активно залучати медичну спільноту, громадянське суспільство до формування політики охорони здоров’я, публічні консультації перед впровадженням реформ, ключові зміни у системі охорони здоров’я повинні обговорюватись публічно із залученням ГО. Розвиток незалежного нагляду та антикорупційних інструментів: варто посилити роль незалежних організацій у моніторингу роботи лікарень, — підкреслила Руслана.