Які основні зміни відбулися у роботі медсестер в Україні за останні роки.
За даними на 1990 рік в Україні було 670 тисяч медсестер. У 2017 році їх стало майже вдвічі менше – 360 тисяч. У 2018 році почалась медична реформа й облік персоналу змінився. Втім, якщо порівнювати наявні загальні дані Держстату, то виходить, що за цей час кількість всього медичного персоналу скоротилась на 140 тисяч — у 2017 році медиків було 848 тисяч, а на січень 2022 року стало 709. Дані після початку повномасштабного вторгнення рф відсутні. Однак можна припустити, що через окупацію та біженство скорочення стало ще помітнішим.
Про що говорять цифри
За умов перманентного недофінасування галузі середній і молодший медичний персонал опинявся у найневигіднішому положенні. Ті, хто мали можливість, йшли. А ті, хто лишались, зрештою працювали за двох. Медреформа ситуацію лише загострила, змушуючи лікарні ставати “рентабельними”. Тож задля економії під скорочення часто потрапляли ті, хто має найменше можливостей для спротиву.
Як зазначала засновниця руху “Будь як Ніна” Ніна Козловська, реформа абсолютно не враховувала інтереси молодшого і середнього персоналу. Тож одні з перших акцій руху мали вимогу переглянути цей аспект.
Здавалось, що в дечому влада пішла на поступки й з січня 2022 зарплату медсестер підняли до 13 тисяч грн. Зʼявився умовний “суспільний договір”, коли ті, хто лишились після скорочення, могли розраховувати на більш-менш гідну зарплату.
Якою є зарплата медсестер
Втім, майже одразу зʼявились випадки, коли персонал змушували писати заяви на неповний робочий день, тим самим скорочуючи зарплати. А в умовах війни опиратись цьому було важко.
Більш того, 13 січня 2023 року Кабінет Міністрів прийняв постанову № 28 про «Деякі питання оплати праці медичних, фармацевтичних працівників та фахівців з реабілітації державних та комунальних закладів охорони здоров’я», якою дозволив зменшувати зарплати персоналу за умов дефіциту бюджету лікарні.
У випадку, якщо витрати на оплату праці перевищують 85% отриманих у поточному місяці грошових коштів з урахуванням накопичених залишків, то мінімальний розмір оплати праці медиків установлюється в межах наявного фонду оплати праці, але у розмірі не менше ніж мінімальна заробітна плата, сказано у підпункті 4 пункту 1 постанови № 28.
При цьому таке урізання зарплати урядовці не вважають змінами істотних умов праці, а відтак про це не повинні попереджати завчасно.
Якщо дивитись на дані Держстату, то в січні 2022 року середня зарплата медиків складала 13 тисяч гривень. Проте, за даними Державної служби зайнятості, у квітні 2023 року показник середньої зарплати у вакансіях у сфері охорони здоров’я вже складав близько 12 тисяч.
Ще одним ударом по добробуту медсестер стала невиплата допомоги на оздоровлення коштом роботодавця. Відмови, як правило, мотивуються тим, що постанова КМУ №524, яка закріплює відповідну гарантію, поширюється на бюджетні установи, тоді як комунальні некомерційні підприємства такими не визнаються.
Вимога покращуватись за свій рахунок
Логіка медичної реформи передбачає, що робоче місце мають отримувати найбільш професійні кадри. Тож треба постійно вдосконалюватись та отримувати нові знання. Необхідність підвищувати кваліфікацію також закріплена законодавчо.
Втім, як зазначає голова медичного руху “Будь як Ніна” Оксана Слободяна, робити медсестрам це треба за свій рахунок.
“У законодавстві загубили фразу, що підвищення кваліфікації оплачує роботодавець”, – вказує вона на наказ МОЗ “Про подальше удосконалення системи післядипломної освіти та безперервного професійного розвитку фахівців з фаховою передвищою, початковим рівнем (короткий цикл) та першим (бакалаврським) рівнем вищої медичної й фармацевтичної освіти та магістрів з медсестринства”.
Медсестри в умовах війни
Російське вторгнення позбавило домівок мільйони людей. І медсестри опинились серед тих, хто не мав “фінансової подушки” на випадок екстреної ситуації.
Більш того, довгий час статус медиків в умовах воєнного часу був розмитим.
За словами Оксани Слободяни, лише через пів року після початку війни їм вдалося отримати чітку відповідь від МОЗ про те, що медики на окупованих територіях не вважатимуться колаборантами. Також не було розʼяснень про те, чи можуть жінки-медики перетинати кордон та бути мобілізованими. Втім, наразі є лише вимога стояти на обліку.
Однак гуманітарні виклики війни, скорочення та урізання зарплат залишають медсестер у вкрай ризикованому положенні.
Чому медсестри змушені просити про допомогу
За словами Оксани Слободяни, найбільший страх медиків — серйозно захворіти. Адже вони точно знають, скільки це коштуватиме.
Медсестри не мають змоги пролікувати банальний перелом, не кажучи про серйозніші проблеми, каже Оксана, наводячи приклад повідомлення, що отримує масово від медиків:
“Так сталося, що напередодні Пасхи підвернула ногу і впавши отримала відкритий перелом нижньої кінцівки обох кісток голені зі зміщенням, і тріщиною на п’яті.На даний час знаходжусь у місцевій лікарні, але у ній немає спеціаліста та інструментів для моєї операції, тому місцевий лікар хірург-травматолог мені рекомендує поїхати до іншого міста.Операція потрібна на нозі встановлення апарату Єлізарова кращий варіант для мене. Ціни звичайно великі я таких не маю.Навіть не маю можливості узяти у родичів, бо і їх немає, соціальних виплат не отримую діти старші 5 років, маю лише заробітну плату, якої мені не вистачить.Можливо ви можете мені чимось допомогти?Підказати…. Дякую.Вибачте, будь ласка, якщо не з тим питанням звернулася”.
Минулого року рух “Будь як Ніна” почали спільний проєкт з німецьким благодійним фондом Medico International. Раніше Рух зміг оплатити складні операції для медсестри Ірини Черкасової з Лисичанська та Ольги Салімухи з Рівненщини. А ряд сімей медиків, соцпрацівників та інших категорій, які тікали від російської окупації, отримали гуманітарну допомогу та тимчасовий прихисток. Наразі вдалось поселити і оплатити утримання для 24 сімей. Одноразову допомогу отримали більше 100 сімей.
Втім, подібна благодійність не може розв’язати проблеми медсестер на системному рівні. Це можливе лише за умов гідних зарплат та умови праці. Тож рух “Будь як Ніна” закликає всіх медиків до солідарності й готовності боротись на своїх робочих місцях і спільно на загальноукраїнському рівні.
“Наш шлях був важким, але ми це змогли, тепер влада знає, що в Україні є медсестри й в якому вони стані. І ми маємо не зупинятись, знайти сили і йти, заради наших воїнів, заради України”, – зазначає Оксана Слободяна.