Наприкінці 2024 року Міністерство охорони здоровʼя України презентувало документ “Стратегічні напрями розвитку медсестринства в Україні”, де виклало своє бачення причини кризи та спробувало знайти рішення.
Там визнають, що “у період 2010–2022 років кількість медичних сестер зменшилася на 40 %”. Втім, причини цього вказуються досить опосередковано — пандемія, війна, трудова міграція.
Водночас дослідження “Одна за трьох: як працюють українські медсестри”, проведене за участі активісток Медичний Рух “Будь як Ми”, вказує, що оновною причиною стрімкого виходу медсестер з професії є дерегуляцією медсестринського догляду, яка відбулась під час другого етапу медреформи й дозволила необмежену експлуатацію середнього і молодшого медичного персоналу.
МедРух порівняв цю позицію МОЗ та результати свого дослідження.
Причини кризи в медсестринстві
МОЗ визнає масові скорочення та експлуатацію медсестер, однак перекладає відповідальність на окремі лікарні, ігноруючи системні причини, які сприяють порушенню прав медсестер.
Поки не всі українські ЗОЗ відчувають та усвідомлюють дефіцит медсестер у системі. Подекуди в закладах можна спостерігати своєрідну «економію коштів» на посадах медсестер і збільшення робочого навантаження на наявних, особливо на рівні спеціалізованої медичної допомоги. Такий підхід засвідчує нехтування складовою догляду в медичній допомозі, що очевидно несе ризики для пацієнта, – вважають у відомстві.
Водночас дослідження МедРуху підкреслює, що масовий вихід медсестер з професії передусім повʼязаний з дерегуляцією медсестринського догляду після скасування норм навантаження та введення нових правил фінансування лікарень.
Наразі найбільш кричуща проблема, виявлена дослідженням, — це неоплачуване суміщення посад, “наприклад, коли медсестра приймального відділення одночасно виконує обов’язки палатної, перев’язувальної чи маніпуляційної медсестри”. Або коли медсестри виконують немедсестринску роботу, найчастіше замість санітарок, яких теж катастрофічно невистачає.
Це стало основним результатом дерегуляції медсестринського догляду, коли лікарні можуть звільнити заради економії якнайбільше медсестер і молодшого медперсоналу та перекласти роботу та тих, хто лишився.
Утворюється замкнене коло, де низькі зарплати, складні умови праці, загальний брак фінансування та непродумані адміністративні рішення змушують багатьох працівниць — як медсестер, так і молодшого медичного персоналу — переходити у приватний сектор чи інші сфери зайнятості. Це, своєю чергою, збільшує навантаження на тих, хто залишається, погіршуючи умови праці й прискорюючи відтік кадрів.
Повернення норми навантаження
Зрештою стало очевидно, що нова система створила умови для безкарної експлуатації медсестер. Прямо цю хибу медреформи влада досі не визнає, однак вже готується до повернення норм навантаження на медсестер.
В основу орієнтирів щодо забезпечення оптимального кількісного та якісного складу медсестринських кадрів на рівні ЗОЗ мають бути покладені кращі світові практики, адаптовані до українських реалій з урахуванням робочого навантаження медсестер, — йдеться в документі МОЗ.
Водночас раніше на прямі запитання МедРуху до МОЗ про те, до яких норм навантаження можуть апелювати медсестри, аби захиститись від експлуатації, відомство відповідало, що “скасування наказу No33 дало більшу автономію в прийнятті рішень керівниками закладів охорони здоров’я щодо формування та затвердження штатних розписів таких закладів виходячи з їхньої функції та обсягу медичної допомоги, що пов’язано з реформою фінансування медичної системи України.“
Тобто певний час після скасування норм навантаження МОЗ наполягало, що лікарні мають вирішувати це питання самостійно, зокрема завдяки Колективним договорам — документу, який мають спільно приймати адміністрація і трудовий колектив, та прописувати всі спірні питання щодо трудових прав. Однак через необізнаність медсестер щодо своїх прав, відсутність досвіду колективних перегорів та профспілкової діяльності інструментом колдоговорів змогли скористатись далеко не всі. Щобільше, дослідження показало, що деякі лікарні не оприлюднюють колдоговір, як цього вимагає законодавство, та навіть прямо відмовляють надати його медсестрам.
Тож через 5 років після скасування загальних норм навантаження на медсестер МОЗ повертається до ідеї централізованої регуляції.
Гідні зарплати
Наразі більшість медсестер отримує зарплату в розмірі 13500 грн, де не враховуються доплати за стаж, категорію, шкідливі умови праці та інше. МОЗ це визнає та пропонує “розробити і запровадити чіткі та прозорі підходи щодо оплати праці на основі професійного рівня й освіти медсестер”. Наразі ж через специфіку нарахування зарплат у бюджетній сфері майже всі доплати “поглинаються” основною зарплатою.
У міністерстві також кажуть про необхідність “удосконалення регуляторних механізмів і передбачення додаткового фінансування у разі підвищення вимог, обов’язків та збільшення робочого навантаження медсестер”. Тобто мова йде про згадане неоплачуване суміщення посад — найбільш типове зафіксоване нині порушення. Наразі доплати за законодавством за це передбачені, але їхній розмір має вказуватись у колдоговорі. Тож. зважаючи на низку залученість медсестер до створення колдоговору, ці суми часто суми встановлюються на розсуд адміністрації, або ж взагалі не встановлюються.
Окрім цього, відомство не згадує, що “медики, які працюють у школах, дитячих садках або закладах соціального захисту, не підпорядковуються МОЗ, а отже не мають права на підвищену оплату. Наразі їхня зарплата часто є мінімальною“. І навіть для системи МОЗ “у 2023 році лікарням, що витрачають понад 80% бюджету на оплату праці, дозволили зменшувати зарплати до мінімальної”.
Підтримка та недискримінація
Одним зі способів утримати медсестер МОЗ пропонує “запровадити політики на робочому місці із безпеки праці та здоров’я медичних працівників, інклюзивності, нульової толерантності до дискримінації, стигматизації та насильства“. Там також кажуть про “залучення та включення різних осіб і груп осіб до процесу прийняття рішень”, а також про “терпимість до різноманіття поглядів та думок”. Роботодавців також закликають впроваджувати програми “підтримки та визнання лідерських досягнень медсестер”.
Натомість дослідження МедРуху зафіксувало цілий ряд випадків мобінгу на робочому місці, коли медсестри, які намагалися відстоювати свої права чи не погоджуватись з адміністрацією, стикалися з тиском та цькуванням.
Протидія вигоранню
МОЗ рекомендує “розробити й упровадити механізми проведення регулярного оцінювання потреб медсестер на рівні ЗОЗ із розробленням відповідних заходів, у т. ч. профілактики професійного вигорання”.
Водночас під час дослідження МедРуху значна кількість медсестер говорили, що відчувають вигорання, а психологічної допомоги не отримують. Медики підкреслювали, що головні причини цього вигорання — надмірне навантаження та низькі зарплати. Саме їхнє усунення є ключовою умовою для нормалізації ситуації.
Безпека на робочому місці
МОЗ вважає за необхідним “впровадити систему обліку небезпечних подій щодо персоналу ЗОЗ включаючи виробничий травматизм, насильство на робочому місці, зараження інфекційними хворобами, вплив хімічних речовин тощо, з метою аналізу й розроблення програм зменшення ризиків”.
Натомість дослідження МедРуху показало, що жодна з опитаних медсестер не мала в своєму медзакладі охорони. Особливо гостро питання стоїть для медиків психологічних клінік та бригад швидкої допомоги.
Окрема тема — зараження інфекційними хворобами. Наприклад, за час ковіду жодна з опитаних медсестер не отримали компенсації за зараження на робочому місці.
Залучення думки медсестер
МОЗ стверджує, що “медсестринські об’єднання/спільноти не є достатньо розвиненими в Україні”, тож “бар’єром для просування та відстоювання інтересів є нестача лідерів, готових адвокатувати інтереси на різних рівнях і впливати на становлення спільноти”.
Таким чином МОЗ відверто ігнорує МедРух, який ще на початку свого створення в 2019 році вказував, що дерегуляція медсестринського догляду, закладена у другий етап медреформи, призведе саме до тих наслідків, які ми маємо зараз. Наприкінці нашого дослідження є ряд рекомендацій щодо того, як виправити положення медсестер.
МедРух закликає МОЗ прислухатись до позиції нашої організації, долучити її до розробки нових норм навантаження на медсестер, а також прийти 12 травня на День Медсестри о 14:00 на круглий стіл у Киві в Інтерфаксі, та спільно з медсестрами шукати вихід з нинішньої кризи.