Норма від січня 2022 року, яка передбачала мінімальну заробітну плату на рівні 20 тисяч гривень для лікарів і 13,5 тисяч гривень для медсестер, була змінена на початку 2023 року постановою №28 “Деякі питання оплати праці медичних, фармацевтичних працівників та фахівців з реабілітації державних та комунальних закладів охорони здоров’я” від 13 січня.
Ця постанова дозволила урізати зарплати медичному персоналу у випадку дефіциту бюджету лікарні.
У підпункті 4 пункту 1 постанови № 28 зазначено, що якщо витрати на оплату праці перевищують 85% одержаних грошових коштів у поточному місяці, то мінімальний розмір оплати праці медичних працівників може бути встановлений на рівні наявного фонду оплати праці, але не менше мінімальної заробітної плати.
Механізм зменшення зарплат на первинці має дещо інші правила — зарплати медичних працівників можна скорочувати, якщо менше ніж 70% пацієнтів обирають послуги “оптимального обсягу практики первинної медичної допомоги”.
Про це розповів юрист і голова ГО “Соціальний рух” Віталій Дудін, пише Соцпортал.
За його словами, керівникам лікарень досить легко знизити зарплату до мінімуму, оскільки органи влади не визнають це зміною істотних умов праці. Тож можна не попереджати працівників про зміни заздалегідь. Також не визначено, як саме адміністрація має формалізувати рішення про перехід на мінімальну заробітну плату. Часто навіть накази, де мали б бути обґрунтовані економічні підстави, не видавалися.
За словами голови медичного руху “Будь як Ніна” Оксани Слободяни, все більше абсурдних випадків стають підставою для зниження зарплати. А адміністрація замість пошуку фінансів для лікарень йде найпростішим шляхом — зменшує всім зарплати, навіть якщо медичний персонал працює в складних умовах.
Як медикам боротись за повернення належної зарплати
У постанові №28 йдеться про те, що зменшувати зарплати персоналу можна за умови, що зарплатний фонд перевищує 85% всього бюджету лікарні. Однак як це можна перевірити? В пригоді стане такий інструмент, як запит на публічну інформацію. Його може надіслати будь-яка фізична особа до адміністрації лікарні з проханням надати інформацію про наявний бюджет та розмір фонду оплати праці. Така інформація становить суспільний інтерес, тому має розкриватися на запит. У випадку відмови у задоволення запиту слід звертатись до омбудсмена із вимогою притягнути посадовців КНП до адміністративної відповідальності, — зазначає юрист.
Подібні запити також можна адресувати місцевим органам влади або Національній службі здоров’я України. Якщо є підозра на можливі зловживання адміністрацією, рекомендується звертатися до Держаудитслужби.
Якщо виявиться, що фактичні витрати бюджету дійсно перевищують 85%, то потрібно розглянути, яка частина цих коштів спрямовується на оплату адміністративного персоналу.
Якщо в лікарні діє профспілка, стаття 251 Кодексу законів про працю України може бути корисною:
Роботодавець зобов’язаний в тижневий строк надавати на запити профспілок, їх об’єднань інформацію щодо умов та оплати праці працівників, соціально-економічного розвитку підприємства, установи, організації та виконання колективних договорів і угод. У разі затримки виплати заробітної плати роботодавець зобов’язаний на вимогу виборних профспілкових органів надати письмовий дозвіл на отримання в банках інформації про наявність коштів на рахунках підприємства, установи, організації чи отримати таку інформацію в банках і надати її профспілковому органу.
Дієвий інструмент досягнення прозорості пропонує і група в Фейсбуці Академія Успішного лікаря. Там пропонують перевірити фінансову звітність лікарень на сайті Національної служба здоровʼя України.
На ньому у розділі “Е-дані”/”Аналітичні панелі (Дашборди)” розміщені 22 аналітичні панелі з різноманітними показниками роботи медичних закладів. Там можна вибрати дані за областю, періодом звітування, видом медичної допомоги, населеним пунктом чи медичним закладом.
У розділі “Звіт про доходи та витрати надавачів медичних послуг (окремі показники)”. можна знайти інформацію про заробітну плату керівників медзакладів, лікарі, медсестри та інші працівники. Й у випадку, коли персоналу суттєво урізали зарплати, а керівники натомість продовжують отримувати високі доходи, можна заявляти до МОЗ та НСЗУ про зловживання.
Однак зміни також мають бути на системному рівні. Оксана Слободяна наголошує, що треба негайно вносити зміни до постанови Кабміну №28.
Відповідне звернення до представників влади опубліковано на сайті Медруху “Будь як Ніна”.
При прийнятті нового законодавчого акту було звужено зміст та обсяг чинних прав і свобод. За своєю суттю нові норми порушують загальне правило статті 97 Кодексу законів про працю України про заборону роботодавцю в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, — йдеться у зверненні.
Тож медики мають три основні вимоги:
- прибрати норму про можливість зменшення зарплат, а також прибрати прогалини, які дозволяють примусово переводити персонал на неповну ставку;
- поширити норму про зарплату в 13,5 тис. грн на всіх медсестер, зокрема й тих, які працюють у закладах освіти та соцустановах;
- прозоро погоджувати з колективом “прифронтові” доплати.
Наразі звернення підписали більше сотні лікарень. На День медика його передали до МОЗ.