У Кривому Розі презентували дослідження “Одна за трьох”

19 липня у місті Кривий Ріг пройшла презентація дослідження “Одна за трьох: як працюють українські медсестри під час війни”.

Зібралось близько двох десятків слухачів та слухачок. Захід пройшов за підтримки ГО “Соціальний Рух”, проведення самого дослідження підтримав фонд Рози Люксембург в Україні.

Співавторки дослідження Олена Ткаліч та Оксана Дутчак розповіли, що за останні роки кількість медсестер в Україні скоротилась на третину. Одна з причин — дерегуляція медсестринської справи, коли в ході медреформи було скасовано норми навантаження на медсестер. Це призвело до безконтрольного скорочення середнього і молодшого медичного персоналу заради зменшення видатків медичних закладів. Та зрештою до експлуатації тих, хто лишився.

«І швєц, і жнєц, і на дудє ігрєц». […] І ми і процедурні, і постові, і пропускні, і все-все-все. Раніше нас було три-чотири добові медсестри на зміні, а зараз це все навантаження припадає на двох медсестер, — описує типову ситуацію одна з учасниць дослідження.

Така ситуація стала причиною того, що тепер медсестри добровільно лишають медицину, оскільки не можуть витримувати подібні умови праці. Тож за даними Всесвітньої організації охорони здоровʼя, станом на 2020 рік медсестер в Україні на душу населення вдвічі менше ніж в середньому в ЄС. Наразі ситуація, вірогідно, є більш загрозливою.

Авторки дослідження також навели й інші найбільш типові порушення прав медсестер. Це:

  • Неоплачувана над­урочна праця;
  • Робота за межами професії, наприклад, коли медсестра також виконує роботу санітарок, вантажників та іншого технічного персоналу;
  • Відсутність доплат за шкідливість та стаж;
  • Брак відпочинку (обідньої перерви, відпустки);
  • Особиста небезпека, наприклад, коли є агресивний пацієнт;
  • Недоступність колективного договору, де медсестри могли б дізнатись про свої трудові права;
  • Мобінг (булінг на робочому місці);
  • Відсутність компенсаційних виплат в період ковіду та війни.

Дослідження також має юридичну памʼятку щодо того, як медсестри можуть захистити себе у разі порушення їхніх прав (сторінка 62).