Як медсестра зі Львова встигає волонтерити між змінами в лікарні

Я як волонтерка від початку повномасштабного вторгнення допомагаю військовим тактичним одягом, амуніцією, залучаю простих людей. Всіх, хто є надійним тилом, — каже Уляна Бандурович, медсестра однієї з Львівських лікарень.

За її словами, раніше такого досвіду вона не мала.

24 лютого я була на роботі, повернулась додому і постало питання переді мною — двоє маленьких дітей, чи виїзжати, чи лишатись в Україні. Вирішили лишатись. Почала допомагати. Спочатку були блок-пости, ми допомагали їжею, коктейлі Молотова робили. А вже пізніше налагодили зв’язок з бригадами. Є волонтер Микола Мазурик, який бусом відвозить всі продукти речі, амуніцію, дрони, — розповідає Уляна.

За її словами, вона зареєструвалась волонтером і відповідне зробила посвідчення, тому що люди хочуть прозорості. Наразі у найближчому відправленні будуть буржуйки, теплі речі, свічки окопні передати, резинові чоботи, рукавиці, “зігрівайки”.

Вже 200 штук закупили. Але це все завдяки простим людям, я маю відкритий рахунок, в соцмережах поширюю. А потім звіти поширюю, фото. І вони бачать, що хлопці отримують в руки, не на штаб, — каже Уляна.

Але, за її словами, не завжди є можливість зробити розгорнутий звіт та подякувати всім, хто долучився.

Я не буду просити хлопців на позиціях: “Відкрийте ящик і покажіть що вам передали”. Хлопцям не до того там, вони швиденько розвантажити все і поїхали. Буває таке, що у них є пів години між нашим приїздом і виходом на позиції. Попробуй відзвітуй фотограціями, а ще відео дехто хоче. Загалом стикнулася з тим, що люди хочуть, щоб більше я подяк робила. А я просто не встигаю. Це важка робота — зібрати запити, зібрати гроші, закупити, передати, і ще й кожному написати — дякую, — зазначила медсестра.

Але загалом вона каже, що старається регулярно публікувати хоча б фото з усіх бригад. І попри велике навантаження продовжить волонтерити.

Працюю по 12 год день, ніч і 2 дні вдома. І так поміж тим стараюсь волонтерити. Іноді вночі. Моїй сім’ї важко, я практично нею не живу. Я повністю залучена в волонтерську діяльність. Але такий час. Нам потрібно обʼєднатися заради тої перемоги, щоб хлопці повернулися живі, — підсумовує Уляна.