Медики, які постраждали від обстрілів, мають право на виплати від 200 до 800 тис. грн, а у разі загибелі їхні сімʼї повинні отримати мільйон.
Це передбачає Закон України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров’ю, завдану працівникам об’єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» № 2980, прийнятий у 2023 році. Однак на практиці за ці виплати доводиться боротись в суді.
Річ у тім, що виплати має призначати Пенсійний фонд України. А він вимагає, аби підприємство чи установа, де працював поранений чи загиблий робітник, були внесені до спеціального Реєстру обʼєктів критичної інфраструктури. Якщо підприємства там немає (а більшості немає, бо процедура внесення неузгоджена та складна), то заявникам відмовляють.
Але цю відмову можна успішно оскаржувати в суді. Судді переважно вважають, що всі заклади охорони здоровʼя, навіть приватні, за замовчуванням є обʼєктом критичної інфраструктури. Як пише Соцпортал, це випадки “Нейромеду” з Вінниці, де через обстріл у липня 2022 року загинуло четверо співробітників, Центру медицини катастроф з Одеси, де в березні 2024 року під час виклику загинув фельдшер, і Херсонської міської клінічної лікарні ім. Є.Є. Карабелеша, де через обстріл у серпня 2023 року медсестра отримала ІІ групу інвалідності.
У чому недопрацьовує МОЗ
Якби всі медзаклади були внесені до Реєстр обʼєктів критичної інфраструктури, то медики б не мусили стикатися з відмовами Пенсійного фонду і йти в суди. вносити обʼєкти до Реєстру є задачею профільного відомства — Міністерства охорони здоровʼя України. Заклади охорони здоров’я мають готувати документи для внесення, а МОЗ — подавати їх в Державну службу спеціального звʼязку, яка завідує Реєстром.
З наявних у Соцпортала даних МОЗ відомо, що станом на травень 2025 року міністерством було внесено 268 обʼєктів критичної інфраструктури сектору «охорона здоров’я». При, тому що в Україні є понад тисячу лікарень та дві тисячі поліклінік.
В МОЗ також зазначили, що станом на травень їм відомо, що у двох медзакладах, які внесені до Реєстру обʼєктів критичної інфраструктури, були випадки загибелі або поранення медиків під час виконання своїх службових обов’язків. Мова йде про Херсон, де одна особа загинула та 30 осіб постраждали. А також про Київ, де також загинула одна особа та 30 осіб постраждали. В Києві, за даними МОЗ, постраждалі або члени їх родини не зверталися до Пенсійного фонду щодо виплат за законом №2980. А в Херсоні члени сімʼї загиблої особи подавали документи щодо виплати, але їм було відмовлено. Даних про те, чим мотивована відмова, у МОЗ немає.
Тож можна припустити, що централізованого внесення медзакладів до Реєстру, моніторингу постраждалих медиків та юридичного супроводу зі сторони МОЗ поки немає.
Що робити постраждалим медикам чи їхнім родинам
Щоб бути впевненими у праві на виплати за законом №2980, медпрацівники можуть офіційно запитати у свого медзакладу або МОЗ, чи внесено їхню установу до Реєстру об’єктів критичної інфраструктури. Зробити це можна через запит на публічну інформацію (поштою або електронно). Також це може зробити профспілка — вона має ширші повноваження для захисту працівників.
Якщо ж Пенсійний фонд відмовив у виплаті, варто звертатися до суду: суди зазвичай визнають навіть приватні клініки об’єктами критичної інфраструктури.
Також важливо, що заяву необхідно подати не пізніше ніж через три роки, коли сталась трагедія. Інакше ПФУ може відмовити. Хоча ця норма є вкрай несправедливою — закон №2980 прийняли лише у 2023 році, а Реєстр почали наповнювати у 2024. Тобто постраждалі від трагедії, які сталися у 2022 році, зараз можуть втратити право на виплати.