Одеський окружний адміністративний суд ухвалив рішення, яке може стати важливим кроком у сфері соціального захисту медичних працівників.
Про це повідомляє юрист Медичного Руху Віталій Дудін, зазначаючи, що у своїй постанові суд довів, що КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша» є об’єктом критичної інфраструктури, хоча формально її не було внесено до відповідного Реєстру.
Чому це важливо
Медики, які й інші наймані працівники, що постраждали від російських обстрілів на робочому місці, мають право на виплати не тільки відповідно до закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», але і відповідно до прийнятого у 2023 році закону «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров’ю, завдану працівникам об’єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України».
Якщо у першому випадку виплачують 40 мінімальних зарплат для сімʼї у разі загибелі працівника, то за законом №2980 суми виплат складають:
- особам з інвалідністю I групи – 800 тисяч гривень;
- особам з інвалідністю II групи – 500 тисяч гривень;
- особам з інвалідністю III групи – 200 тисяч гривень;
- у разі загибелі (смерті) – 1 мільйон гривень на користь родини.
Проте на практиці Пенсійний фонд України (ПФУ) здебільшого відмовляє у цих виплатах, оскільки постраждале підприємство має бути у спеціальному Реєстрі обʼєктів критичної інфраструктури. Кожне окреме підприємство вносить ці дані на свій розсуд, а затверджувати має профільне міністерство. Якщо на якомусь з етапів процедура була не виконана, то з формальної точки зору працівники такого підприємства не мають право на виплати, навіть якщо його приналежність до критичної інфраструктури є очевидною.
Як підприємства вводять до Реєстру обʼєктів критичної інфраструктури
Порядок ведення Реєстру об’єктів критичної інфраструктури, включення таких об’єктів до Реєстру, доступу та надання інформації з нього було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2023 № 415 (далі – Порядок № 415). Підставою для внесення інформації до Реєстру є повідомлення про внесення відомостей щодо об’єкта критичної інфраструктури до Реєстру, яке подає секторальний орган (п.18 Порядку № 415). Постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 №1109 «Деякі питання об`єктів критичної інфраструктури»затверджено Перелік секторів критичної інфраструктури (далі – Перелік № 1109), у якому в розділі 1 «Паливно-енергетичний сектор» вказана «електроенергетика». Секторальним органом визначено Міністерство енергетики України. Згідно ч. 4 ст.10 Закону про критичну інфраструктуру, секторальні органи разом з операторами критичної інфраструктури здійснюють категоризацію об’єктів критичної інфраструктури своїх секторів (підсекторів) критичної інфраструктури відповідно до Методики категоризації об’єктів критичної інфраструктури, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
При цьому лікарня як підприємство виступає оператором критичної інфраструктури.
Як суд довів, що лікарня – це критична інфраструктура
У справі розглядалася ситуація, коли медсестра отримала тяжкі поранення, яке призвело до ІІ інвалідності, під час ракетного обстрілу лікарні 1 серпня 2023 року. Ще одна медсестра була поранена, а лікар загинув на місці. Відповідно до закону №2980, медсестра мала право на одноразову виплату в 500 тис. грн, тож вона звернулася з заявою до ПФУ. Проте орган фонду відмовив у виплаті, аргументуючи це тим, що лікарня не внесена до Реєстру об’єктів критичної інфраструктури.
Суд детально проаналізував нормативну базу та наявні документи, виявивши, що сектор «охорона здоров’я» входить до переліку критично важливих галузей. Зокрема, Кабінет Міністрів України в постанові №1109 від 09.10.2020 року прямо визнав медичну допомогу критично важливою. Крім того, розпорядженням начальника Херсонської обласної військової адміністрації від 02.06.2023 року №270 ця лікарня була визначена критично важливою для функціонування економіки та життєдіяльності населення в особливий період.
Суд послався на принцип належного урядування, зазначивши, що відсутність формального статусу критичної інфраструктури не повинна позбавляти постраждалих медиків законних компенсацій.
Суд: «Помилки державних органів не мають карати людей»
Суддя підкреслив, що ненабуття лікарнею статусу критичної інфраструктури сталося через бездіяльність відповідних державних органів.
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов’язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, — йдеться в рішенні суду.
Таким чином, суд зобов’язав Головне управління ПФУ в Херсонській області виплатити позивачці компенсацію, визнавши, що її лікарня фактично виконує функції критичної інфраструктури, навіть якщо формально її статус ще не був затверджений.
Як домогтись внесення підприємства до Реєстру об’єктів критичної інфраструктури
Рішення Одеського окружного адміністративного суду може суттєво змінити підхід до визначення об’єктів критичної інфраструктури в Україні. Воно показує, що юридичні формальності не можуть переважати над суттю виконуваних установами функцій і дозволяє постраждалим працівникам медицини та інших сфер критичної інфраструктури домагатися справедливих компенсацій у разі якщо вони зазнають російських атак.
Проте, аби убезпечити своє право на отримання належних виплат, медики можуть зробити запит до свого закладу охорони здоровʼя, а також до Міністерства охорони здоровʼя про те,чи вживалися дії по внесенню підприємства до Реєстру обʼєктів критичної інфраструктури.
Як відомо, за час повномасштабної російської агресії загинуло майже 200 медиків. Дані, вірогідно, є не повними через окупацію.