Активісти “Будь як Ніна” Оксана Слободяна та Олексій Чуприна заявили про критичне положення українських медсестер через надвисоке навантаження та брак кадрів.
Про це вони повідомили в ході зустрічі з головою комітету з питань здоров’я нації Верховної Ради Михайлом Радуцьким.
Найбільш нагальною проблемою стоїть навантаження середнього та молодшого персоналу і втрата кваліфікованих кадрів в українській медицині — медсестри просто звільняються від надмірного навантаження і без перспективи майбутнього, — підкреслили рухівці.
За їхніми, словами Михайло Радуцький охоче обговорював тему медичного самоврядування, по якому він лобіює відповідний законопроєкт.
Але по питаннях медичних працівників все дуже складно. Влада знає і розуміє проблеми, але вирішувати не планує. (…) Ми не побачили зацікавлення пропрацьовувати й покращувати умови праці та вибудовувати перспективу майбутнього. Ми постійно чуємо фразу, що ніхто захищати медиків не буде, а тільки пацієнтів. Мені це взагалі незрозуміло, адже і медики, і їх сімʼї, і влада рано чи пізно стануть пацієнтами. І якість послуг для пацієнта напряму залежить від забезпечення лікарні, обладнання і найбільше від достатньої кількості персоналу, — наголошує Оксана Слободяна.
Ігнорування інтересів медиків відбувається в той момент, коли кількість медиків станом на минулий рік скоротилась більш ніж на 40 тисяч. Вони, як і мільйони інших українців, вимушено опинились за кордоном через російську агресію. І у випадку успішної інтеграції навряд повернуться додому — зарплати медсестер в найбідніших країнах ЄС втричі вища за українську, а в найбагатших — у 20-25 разів. Нещодавно канцлер Німеччини Олаф Шольц закликав місцевих чиновників спростити бюрократичні процедури для працевлаштування українців, зробивши акцент саме на медиках.
Навіть у Туреччині, де загальнонаціональна середня зарплата на 100 євро нижча за українську, медсестри отримують порівняно високі виплати. Загалом у більшості країн ЄС медсестри отримують зарплату, яка є вище середньої по країні. В Україні ж їхні зарплати значно менші середнього значення. І це попри величезний запит на працю медиків в умовах війни. При цьому доплати за працю в прифронтових територіях є нестабільними та вибірковими.
Однією з можливих стратегій України по подоланню нестачі робочих рук влада називає залучення працівників з інших країн. Проте зарплати в державах, звідки найчастіше походять трудові мігранти, або співставні з українськими (Індонезія, Узбекистан, Філіппіни), або є вищими ніж у нас (Індія, Вʼєтнам, Таїланд, Вірменія, Грузія, Азербайджан). Тож якщо багатші держави активно практикують залучення іноземних медсестер, то для України при збереженні нинішнього рівня оплати та умов праці це неможливо.
Натомість Рух “Будь як Ніна” має перелік рішень, які б врятували Україну від нестачі медиків. Це гідні зарплати та умови праці, чіткі норми навантаження, а також покарання керівників, які принижували та нехтували інтересами медиків.
Відповідне звернення Медичного Руху “Будь як Ніна” від 3 вересня 2024 року було направлено до Президента України, Міністерства охорони здоров’я України, Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, Центру розвитку медсестринства МОЗ України.
ЗВЕРНЕННЯ
Щорічно в Україні фіксується близько 27 млн. випадків, коли пацієнти мають справу з медичною сестрою та братом. Це випадки, коли людина звертається до сімейного лікаря або лікарні за допомогою, лікуванням, доглядом, потребує проведення обстеження, інструментальних досліджень, медичних маніпуляцій тощо. Жодна медична послуга не надається без залучення медичної сестри. Останні дослідження свідчать, що зареєстровані медсестри проводять від 35% до 46% свого робочого дня біля ліжка пацієнта.
Система охорони здоров’я в Україні дедалі гостріше відчуває брак кваліфікованих медичних кадрів. Аналіз тенденції скорочення чисельності медичних працівників з наступною екстраполяцією даних свідчить, що до 2030 р. укомплектованість медичних закладів України лікарями становитиме 75 %, а середнім та молодшим медичним персоналом – 73,6 % від потреби. За даними Державної служби зайнятості, уже сьогодні спостерігається дефіцит вакансій в галузі охорони здоров’я в обсязі майже 13 тис. посад.
Ускладнює розвиток галузі й старіння кадрів – 16 % середнього й молодшого медичного персоналу досягли пенсійного віку. Щонайменше 50 % медичних працівників (за деякими джерелами – 70 %) працюють за сумісництвом, що актуалізує питання забезпечення гідних умов та оплати праці.
Основною причиною їх звільнення є незадовільні умови праці серед яких, зокрема, це:
Низька заробітна плата
Проблема: Найбільша проблема – заробітна плата, яка нараховується відповідно до тарифної сітки і майже завжди є меншою ніж мінімальна зарплата.
Нам відомо, що нова система фінансування в охороні здоров’я дозволяє медзакладам самостійно встановлювати розмір заробітної плати працівників. Залежності від тарифної сітки вже не існує, заробітна плата формується на підставі колективного договору та залежить від керівника установи. Однак, через зловживання своїм службовим становищем керівники закладів охорони здоров’я (в більшості вторинної і третинної ланок) обмежують оплату праці сестер медичних та братів медичних до скасованих ставок тарифної сітки. Тому середній та молодший медичний персонал має ставку менш за мінімальну заробітну плату.
При цьому керівники нехтують приписами Постанови КМУ №28 від 13.01.2023 р. «Деякі питання оплати праці працівників державних та комунальних закладів охорони здоров’я».
Всупереч положенням Постанови КМУ №28, середній і молодший медичний персонал не отримує гарантованого мінімального розміру оплати праці: 18000 грн. і 9000 грн., не зважаючи на те, що міські територіальні громади включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
За інформацією, яка була надана членами ГО «МЕДИЧНИЙ РУХ «БУДЬ ЯК НІНА» така ситуація в у КНП «Курахівська міська лікарня»; КНП «Дитяча клінічна лікарня Святої Зінаїди» Сумської міської ради; КНП «Богодухівська ЦРЛ» Богодухівської міської ради; КНП «Олександрівська лікарня планового лікування»; КНП «Краснопіська лікарня»; КНП СОР «Сумська обласна клінічна лікарня»; КНП «Шосткинська ЦРЛ»; КНП «Шосткинська дитяча лікарня» Шосткинської міської ради; КНП Нікопольська станція переливання крові «Дніпропетровської обласної ради»; КНП «Мирноградська центральна міська лікарня»; КНП «Краматорська ЦПЛ»; КНП «Обласний протитуберкульозний диспансер №1»; КНП «Миколаївський центр лікування інфекційних хвороб» Миколаївської обласної ради.
Однією з причин уникнення виплати мінімального розміру оплати праці згідно з Постановою КМУ №28 є підпункт 3, що уповноважує не виконувати вимоги Постановою КМУ №28 державним та комунальним закладам охорони здоров’я, які мають укладені з Національною службою здоров’я договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, «якщо витрати на оплату праці з нарахуваннями за поточний місяць, що розраховані відповідно до абзаців третього і четвертого підпункту 1 цього пункту, перевищують 85 відсотків отриманих у поточному місяці грошових коштів з урахуванням накопичених залишків».
При цьому розмір заробітної плати молодших медичних сестер/братів (санітарок/санітарів) у Постанові КМУ №28 взагалі не передбачено, а фактично розмір ставки молодшої медичної сестри/брата у тарифній сітці комунальних підприємств нижче рівня мінімальної заробітної плати.
Шляхи вирішення:
- Виключити з тексту Постанови КМУ №28 від 13.01.2023 р. абзац перший підпункту 3 пункту 1: «державні та комунальні заклади охорони здоров’я, які мають укладені з Національною службою здоров’я договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, якщо витрати на оплату праці з нарахуваннями за поточний місяць, що розраховані відповідно до абзаців третього і четвертого підпункту 1 цього пункту, перевищують 85 відсотків отриманих у поточному місяці грошових коштів з урахуванням накопичених залишків»
- Проводити систематичний моніторинг зі сторони МОЗ України спільно з регіональними управліннями Держпраці (Державної служби України з питань праці) дотримання закладами охорони здоров’я приписів підпунктів 1- 11 пункту 1 Постанови КМУ №28 від 13.01.2023 р.
- Вжити заходи по притягненню до відповідальності заклади охорони здоров’я щодо наведених фактів порушення трудового законодавства в частині оплати праці в КНП «Курахівська міська лікарня»; КНП «Дитяча клінічна лікарня Святої Зінаїди» Сумської міської ради; КНП «Богодухівська ЦРЛ» Богодухівської міської ради; КНП «Олександрівська лікарня планового лікування»; КНП «Краснопіська лікарня»; КНП СОР «Сумська обласна клінічна лікарня»; КНП «Шосткинська ЦРЛ»; КНП «Шосткинська дитяча лікарня» Шосткинської міської ради; КНП Нікопольська станція переливання крові «Дніпропетровської обласної ради»; КНП «Мирноградська центральна міська лікарня»; КНП «Краматорська ЦПЛ»; КНП «Обласний протитуберкульозний диспансер №1»; КНП «Миколаївський центр лікування інфекційних хвороб» Миколаївської обласної ради.
Дискримінація щодо оплати праці середнього і молодшого медичного персоналу
Проблема: Оплата праці медичним працівникам залишається однією з найнижчих в економіці (на 13,9 % нижче за середню по Україні), а її відставання від середньої заробітної плати продовжує посилюватись.
При цьому спостерігається дисбаланс між доходами медпрацівників, які обіймають адміністративні посади (середня заробітна плата становить 23,5 тис. грн), та медперсоналом, який займається безпосередньо медичною практикою (середня заробітна плата становить 8 тис. грн).
Не зважаючи на низьку заробітну плату середнього і молодшого медичного персоналу, яку адміністрація лікарні виправдовує низькими тарифами на послуги НСЗУ, розмір доходу працівників адміністрації ЗОЗ за рахунок преміювання в рази перевищує дохід медичного працівника у цьому ж закладі.
Вважаємо, що якщо адміністрація не в силі організувати роботу ЗОЗ у якому оплата праці буде проводитися, принаймні, на рівні вимог п.1 Постанови КМУ №28, то виплата премій керівному складу за таких обставин повинна прирівнюватися до розтрати бюджетних коштів і керівник ЗОЗ має нести за це дисциплінарну і/та кримінальну відповідальність.
Отримати достовірну інформацію про «витрати на оплату праці з нарахуваннями за поточний місяць» теж є неможливим. Керівники закладів охорони здоров’я всіляко уникають надання такої інформації, приховуючи при цьому доходи адміністрації та фактичні витрати на оплату праці, які не перевищують 85%.
На спроби отримати таку інформацію, середній та молодший медичний персонал отримує всілякі відписки чи вимогу оплатити надання такої інформації з встановленням надмірних тарифів.
Прикладами можуть бути запити, які залишилися без відповіді, членів ГО «МЕДИЧНИЙ РУХ «БУДЬ ЯК НІНА» на інформацію до КНП «Пустомитівська лікарня»; КНП «Самбірська центральна лікарня», КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Прилуцької районної ради Чернігівської області, КНП «Шосткинська дитяча лікарня» Шосткинської міської ради.
Шляхи вирішення:
- Внести зміни до спільного наказу Міністерства охорони здоров’я та Міністерства праці та соціальної політики від 05.10.2005 №308/519 (зі змінами) у частині підвищення тарифних коефіцієнтів з метою приведення рівня заробітної плати до середньої по економіці, зниження плинності кадрів та збільшення мотивації середніх та молодших медичних працівників до продуктивної праці.
- Проводити систематичний моніторинг зі сторони МОЗ України спільно з регіональними управліннями Держпраці (Державної служби України з питань праці) дотримання керівниками ЗОЗ положень Постанови КМУ №28 від 13.01.2023 р.
- Ініціювати звільнення керівників ЗОЗ, які впродовж 6 місяців не забезпечують оплату праці працівників закладу на рівні вимог п.1 Постанови КМУ №28
- Систематично витребовувати інформацію про розмір доходу (заробітної плати, премій, надбавок) заступників директора ЗОЗ, медичних директорів, головного бухгалтера, керівника кадрової служби і розміщувати цю інформацію в соціальних мережах.
Надмірне навантаження
Проблема: Медсестра/медбрат працюють «за трьох», бо вони в середньому обслуговують 30 – 50 пацієнтів, тоді, як в європейських країнах навантаження на одного такого медичного працівника становить 10 пацієнтів на день.
Як правило, на зміні у відділенні лікарні працює чотири лікарі і дві, а то й одна медсестра/медбрат, при цьому саме середній медичний персонал забезпечує 80% роботи в медичних закладах.
На ніч чергова медсестра/медбрат залишається одна на 20-40 пацієнтів. А в Європі – це одна медсестра/медбрат на 5-6 пацієнтів.
Якщо раніше чисельність молодших спеціалістів з медичною освітою мала відповідати штатним нормативам закладів охорони здоров’я, затвердженим Наказом МОЗ України «Про примірні штатні нормативи закладів охорони здоров’я» від 23.02.2000 № 33 то після скасування зазначеного документа визначати потребу у таких фахівцях стало керівництво лікарні. При цьому директори приймають такі рішення без врахування вимог галузевих стандартів медичної допомоги та рекомендацій з етапів розрахунку чисельності посад при складанні штатного розпису, особливості розрахунку посад медичних працівників.
Аналогічно надмірним є обсяг навантаження на молодший медичний персонал.
Часто така автономія керівника ЗОЗ при формуванні штатного розпису, чисельності працівників та обсягу навантаження для працівників перетворюється у свавілля директора. У такий спосіб адміністрація «бореться» з тими, хто має сміливість захищати свої трудові права. Встановлюючи надмірне навантаження для своїх працівників, адміністрація не залишає їм вибору. Працівник повинен або виконувати повний обсяг роботи, що на нього покладений і при цьому нести відповідальність за її невиконання, або звільнитися. При цьому керівникам відомо, що працівник не може оскаржити таке рішення.
Подання вимог до суду про скасування наказів директора, якими затверджуються зміни до штатних розписів для працівника є неможливим, тому, що відповідно до правових позицій Верховного Суду для працівника такі вимоги є неналежним способом захисту, а тому суд завжди автоматично буде відмовляти в задоволенні таких вимог.
Шляхи вирішення:
- Доповнити Наказ МОЗ України № 33 від 23.02.2000 р. примірними штатними нормативами для закладів охорони здоров’я, що надають спеціалізовану (вторинну) та високоспеціалізовану (третинну) медичну допомогу, зокрема, в частині кількості посад медичних сестер/братів та посад молодших медичних сестер/братів.
Професійна другорядність.
Проблема: Хоча послуги з медичного догляду, спостережень та маніпуляцій на практиці виконують медичні сестри та брати, формально за надання усіх медичних послуг відповідає лікар. Згідно з українським законодавством, лікар надає усі види медичної допомоги, включаючи первинну, спеціалізовану та високоспеціалізовану.
У базовому законі про охорону здоров’я (Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення») слово «медсестри» згадується лише 3 рази і лише у статті, де йдеться про професійні права та пільги (слово «лікар» зустрічається 50 разів).
ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров’я» регулює роль лікаря у наданні медичних послуг, але не визначено функції середнього медичного персоналу на первинному, вторинному та третинному рівнях медичної допомоги.
Медсестер/медбратів сприймають як помічників лікаря, навіть коли визнають, що фактично медсестра/медбрат інколи виконує роботу лікаря. Частково це зумовлено традиційним ставленням, частково законодавчими регулюваннями, які не дозволяють медсестрі/медбрату робити медичні маніпуляції та призначення без санкції лікаря. В той же час і лікарі, і медсестри бачать можливості збільшення самостійності медсестер, особливо зважаючи на можливість отримання ними вищої освіти.
Вже понад десять років Міжнародний класифікатор професій (International Standard Classification of Occupations (ISCO 08)) серед компетенцій медичної сестри визначає її здатність самостійно приймати рішення та нести за них відповідальність, керуючи процесом допомоги, навіть з’явилося поняття «сестринський діагноз».
Сьогодні в Україні запроваджено обласні та регіональні програми розвитку сфери охорони здоров’я, що крім іншого спрямовані на вирішення проблеми забезпечення галузі кваліфікованими кадрами. Проте ці програми мають фрагментований характер та не вирішують проблему комплексно. Україні бракує як єдиної концепції підготовки та мотивації медичних кадрів, так і загальнонаціональної програми, що працювала б на виконання загального завдання кадрового розвитку галузі.
Шляхи вирішення:
- На законодавчому рівні визнати сестру медичну/брата медичного суб’єктами надання медичних послуг.
- Розробити і затвердити на державному рівні національну програму соціальної підтримки і професійного розвитку молодших спеціалістів з медичною освітою на найближчі 5 років у якій в тому числі передбачити зростання заробітної плати для сестер/братів медичних.
- З метою належної комплектації місцевих закладів охорони здоров’я, зобов’язати обласні адміністрації розробити регіональні програми планування кар’єри середнього медичного персоналу у сільській місцевості що, зокрема, передбачатимуть соціально-економічні пільги при оплаті комунальних платежів, забезпечення житлом, отримання кредитних коштів на пільгових умовах та горизонтальне кар’єрне зростання.
- На законодавчому рівні передбачити систему соціальних пільг і заохочень для середнього медичного персоналу, наприклад пільгова пенсія для працівників відділень реанімації, психоневрологічних відділень, тощо.
- Запровадити інформаційні кампанії, спрямовані на підвищення престижу професії середнього медичного персоналу у суспільстві; елементами таких кампаній можуть стати соціальна реклама суспільно значущої ролі сестри медичної/брата медичного у суспільстві, медійне формування образу успішного медичного працівника.
Порушення трудового законодавства
Проблема: Шантаж чи погрози керівника в сукупності зі страхом залишитися без роботи та правовою неграмотністю, змушують працівників погоджуватися на умови праці, що істотно погіршують їх становище.
При цьому державні органи на місцях, в особі управлінь Державної служби з питань праці, які б мали слідкувати за дотриманням трудового законодавства не належно виконують своїх функцій та не реагують на такі очевидні порушення. Однак, якщо в ході проведення перевірок управліннями Державної служби з питань праці виявляються порушення трудового законодавства, то накладення штрафів на ЗОЗ не спонукають керівника в майбутньому не вчиняти такі порушення. Сплата штрафів покривається за рахунок не виплати заробітної плати працівникам, що жодним чином не спонукає досягненню мети покарання – покладення відповідальності на винних осіб.
Шляхи вирішення:
- Посилити контроль та дотриманням трудового законодавства, шляхом проводити систематичного моніторингу спільно з регіональними управліннями Держпраці (Державної служби України з питань праці) щодо дотримання закладами охорони здоров’я трудового законодавства, зокрема щодо: мобінгу (цькування) (ст. 22 КЗпПУ); вимагання виконання роботи, не обумовленої трудовим договором (ст. 31 КЗпПУ); переведення на іншу роботу, зміна істотних умов праці (ст.32, 33, 34 КЗпПУ); розірвання трудового договору у зв’язку з змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (ст.40 КЗпПУ), оплати праці; права на відпустку, тощо.
- Відкрити гарячу лінію для працівників закладів охорони здоров’я, для оскарження неправомірних рішень і дій керівників закладів охорони здоров’я.
- Відповідальність за недотримання трудового законодавства за результатами перевірок регіональними управліннями Держпраці покладати на керівника і головного бухгалтера ЗОЗ.
Застаріла система підвищення кваліфікації
Проблема: Курси для підвищення кваліфікації, що відбуваються раз на 5 років, виконують переважно формальну функцію та дають застарілу інформацію.
Проблемою отримання кваліфікацій також є «обнулення» у випадку зміни спеціалізації.
При цьому, згідно з роз’ясненнями МОЗУ від 06.03.2024 р. у відповідь на запит від ГО «МЕДИЧНИЙ РУХ «БУДЬ ЯК НІНА», «законодавством НЕ передбачено обов’язок роботодавця щодо оплати післядипломної освіти працівника. А вимоги постанови КМУ від 10.03.2023 р. №216 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення безперервного професійного розвитку працівників сфери охорони здоров’я» станом на сьогодні розповсюджується виключно на лікарів закладів охорони здоров’я комунальної форми власності»
Шляхи вирішення:
- На законодавчому рівні передбачити обов’язок роботодавця оплачувати післядипломну освіту сестер медичних/братів медичних.
- У разі зміни спеціальності (кваліфікації) сестрою медичною/братом медичним, забезпечити збереження здобутої кваліфікаційної категорії.
- З метою уникнення корупційної складової під час проходження курсів підвищення кваліфікації і отримання (підтвердження) кваліфікаційної категорії, перейти на електронну систему оцінювання.
Надання домедичної допомоги в закладах освіти
Проблема: Постановою КМУ №31 від 20 січня 2021 р. затверджено Порядок здійснення медичного обслуговування учнів закладів загальної середньої освіти, у якому, зокрема серед видів медичного обслугововування учнів (п.4) передбачено «надання медичної допомоги учням, які перебувають у невідкладному стані, у закладах освіти». При цьому Наказом МОЗУ від 09.03.2022 р. №441 «Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах», медсестрам в закладах освіти заборонено використовувати будь-які медичні препарати при наданні домедичної допомоги.
Шляхи вирішення:
Переглянути протоколи надання домедичної допомоги дітям при невідкладних станах у закладах освіти і усунути колізії між вимогами, що визначені у цих протоколах та Наказом №441.
При вирішенні заявлених у цьому зверненні проблем на нормативному рівні, керуватися «Цілями сталого розвитку», що ухвалені на саміті ООН у 2015 році (затверджені Указом Президента України №722/2019 від 20.09.2019р.).
Ціль № 3 «Забезпечення здорового способу життя та сприяння благополуччю для всіх у будь-якому віці», зокрема, передбачає істотне збільшення фінансування охорони здоров’я та набір, розвиток, професійну підготовку та утримання медичних кадрів.
В інтересах і за дорученням членів
ГО «МЕДИЧНИЙ РУХ «БУДЬ ЯК НІНА»
Голова __________________________________ Оксана СЛОБОДЯНА