Медик з Охматдиту розповіла про пережите під час атаки

8 липня російські війська атакувала головну дитячу лікарню України — Охматдит, де проходять лікування діти з найскладнішими захворюваннями.

На той час у ній перебувало близько 600 пацієнтів. У результаті атаки загинули дорослий відвідувач та лікарка, поранено близько 300, серед яких 8 — це діти. Того ж дня під атаку потрапив приватний пологовий будинок, де загинули 9 людей, бізнес-центр, де загинуло семеро, та житловий будинок, де загинули 13 мешканців, з них — 5 дітей. Загалом 8 липня у Києві загинули 33 людини, серед них 6 медиків.

Медики, які загинули від російської атаки 8 липня

Співробітниця Охматдиту рентгенолог Тетяна, яка понад 10 років працює в Центр променевої діагностики та яка перебувала в момент атаки на роботі, розповіла “Будь як Ніна” про пережите.

За її словами, вона проводила обхід пацієнтів в палатах з переносним рентгенапаратом і саме вийшла з ліфту в момент, коли пролунав вибух.

Я думала все, кінець. Все падало на голову. Це були долі секунди, але неможливо передати відчуття, коли бачиш це на власні очі, коли розумієш, що це Охматдит — святиня, куди ну от точно не мали попасти, — каже Тетяна.

За її словами, попри шок, вона зрозуміла, що зараз її робота буде дуже затребувана, адже багато людей отримали травми.

Я побачила, що багато людей потребують невідкладної допомоги. Бігли співробітники, пацієнти, діти в крові. Хтось кричав, що має контузію. Подивилась, що світла немає, тож треба працювати на переносному апараті, — каже Тетяна. 

Разом з іншою співробітницею вони робили перевʼязки та рентген постраждалим.

Були жінки з дітками, і вони лишили своїх дітей і допомагали мені. Цього пацієнта відводили, того приводили. І я їм вже сама говорила: “Перелом там, осколок там”. І вже потім це передавали лікарю. Було дуже важко морально, але ми не мали право собі надати навіть хвильки жалю до себе, тому що ти цілий. Були такі емоції, як злість, ненависть і бажання допомогти своїм, — каже медик.

Волонтери допомагають розбирати завали в одному з корпусів після атаки на Охматдит

Тетяна зазначає, що мимоволі врятувала життя декільком пацієнтам, які того ранку приїхали на обстеження.

Під кабінетом були люди, які хотіли отримати дослідження. Але оскільки я вирішила спочатку піти по пацієнтах у відділеннях, то так вийшло, що я їм спасла життя. Лікар, який прийшов їх консультувати, спустився з верхніх поверхів і лишився живий. А якби я зробила швидше дослідження, а він відпустив би їх, то вони однозначно б постраждали. Біля епіцентру вибуху машини зрівняло з землею. Однією з них була машина цих людей. Вони потім до мене прийшли, фотографувалися зі мною і дякували за життя, — каже Тетяна.

Одна з розбитих машин на території Охматдиту

Епіцентр вибуху в Охматдиті — токсикологічний корпус

За її словами, ближче до вечора, коли більшу частину постраждалих та пацієнтів евакуювали чи виписали, співробітники пройшлись по інших відділеннях.

Це жах. На травмпункті завідуючий буквально в останні хвилини почув, що якийсь іде не той звук і в приказному порядку сказав всьому персоналу швидко йти. Буквально через хвилину стався вибух. Вони поруч з токсикологічним відділенням, яке вщент зруйноване. Кажуть, що його закривали, планово була мийка. Більше попало там, де була ординаторська, кабінет завідуючого. Там був епіцентр, — зазначає медик.

За її словами, загалом в Охматдиті завжди повітряна тривога.

Пацієнтів переміщають на мінус перший поверх, там бомбосховище. Там і вдень, і вночі дуже багато дітей. Стоять каталки, туди кладуть діток, — каже Тетяна.

Операційна, де під час атаки проходила атаки проходила операція. Дитину вдалось врятувати, медики накрили її своїми тілами, а потім евакуювали

За її словами, лікарня потроху відновлює роботу.

Наша радіологія запустилася і вже потрошку ми починаємо працювати. Головний лікар кожного дня озвучує, що там запрацювало, а що ні, — каже вона.

Загалом з початку російського вторгнення в Україні пошкоджено 1642 медичні об’єкти, ще 214 об’єктів зруйновано повністю. Найбільше у Харківській, Донецькій, Миколаївській, Херсонській, Чернігівській, Київській, Дніпропетровській, Запорізькій та Сумській областях.

Загинули близько 200 цивільних медиків.